Музей був заснований зусиллями української інтелігенції наприкінці ХІХ століття як перший загальнодоступний музей Києва.
Будівля музею споруджена за проектом московського архітектора Петра Бойцова у неокласичному стилі. Доопрацьовував проект та керував роботами відомий київський зодчий Владислав Городецький. Скульптурне оздоблення фасаду виконано майстернею Еліо Саля.
Перша виставка з нагоди ХІ Всеросійського археологічного з’їзду відкрилася у недобудованому приміщенні Київського міського музею старожитностей і мистецтв у серпні 1899 року. Офіційне відкриття та освячення закладу, який здобув назву Київський художньо-промисловий та науковий музей імені государя імператора Миколи Олександровича, відбулося 30 грудня 1904 року.
1919 року після націоналізації музей став називатися 1-м Державним, з 1924 — Всеукраїнським історичним імені Тараса Шевченка, з 1936 — Державним українським, з 1939 — Державним музеєм українського мистецтва. Під час німецької окупації Києва у 1942 році музей був об’єднаний з колекцією російського мистецтва під загальною назвою Державний музей східноєвропейського мистецтва, 1944 року попередній статус музею було відновлено. У зміні назв музею відобразилися складні процеси життя країни та певні етапи становлення вітчизняної музейної справи. Зокрема, за назвами можна простежити, як змінювався профіль колекції, і як окремі частини первинної збірки відходили, аби стати підґрунтям для народження інших музеїв Києва.
Остання назва цієї інституції — Національний художній музей України — з’явилася 1994 року за часів незалежності української держави, що засвідчило найвищий статус музею як провідної колекції вітчизняного мистецтва, яка і нині залишається духовною скарбницею нашої країни, її гордістю та багатством.
Театральная лаборатория “Театр на Чайной” основана в 2010 году силами выпускников Одесского Театрального Лицея. В первые же месяцы существования театра труппу пополнили молодые актёры и режиссёры из Одессы и Киева. Самые юные члены нашего коллектива - это выпускники студии "Театра на Чайной".
Мы - студия, лаборатория, театр. Мы учимся, ищем, мы хотим с Вами разговаривать.
На данный момент театр находится лишь в процессе создания своего собственного метода и языка, понятного современному и будущему зрителю.
Для нас театр - это живое общение, это то, когда мы с вами вместе, а не каждый сам по себе.
Національна наукова медична бібліотека України – провідний науково-інформаційний заклад медичної науки і охорони здоров”я, що здійснює бібліотечне, бібліографічне, інформаційне обслуговування практикуючих лікарів, викладачів та студентів медичних ВНЗ, науковців, які проводять дослідження в галузі медицини та суміжних наук та ін.
Бібліотека заснована наказом № 128-а Народного Комісаріату охорони здоров’я України 6 листопада 1930 року.
З 1969 року бібліотека займає будівлю по вулиці Л.Толстого, 7. Загальна площа приміщень становить 2 975 м2.
З 1975 року колектив бібліотеки очолює Заслужений працівник культури Павленко Р.І.
У 2006 р., згідно з Указом Президента України від 03.04.06 №286/2006 бібліотеці надано статус Національної.
Сьогодні у структурі бібліотеки діє 18 підрозділів, загальна кількість працівників бібліотеки – 177,5.
Як провідний інформаційний заклад медичної галузі бібліотека є організаційним та науково-методичний центром мережі медичних бібліотек України (816 бібліотек різного рівня).
Маючи одну з найбільших в Європі систему фондів літератури медично-біологічного спрямування, яка нараховує понад 1,5 млн. примірників 35 мовами світу, бібліотека щорічно обслуговує понад 65 тис. спеціалістів-медиків і 1,5 тис. медичних установ.
Книжкові зібрання бібліотеки є національним культурним надбанням країни, складовою частиною загальнокультурної спадщини, яка охороняється державою. Близько 20 тисяч видань з фондів Бібліотеки підлягають включенню до “Державного реєстру національного культурного надбання ”. Бібліотека підтримує партнерські зв`язки з 35 бібліотеками та науковими закладами в 16 країнах Європи та Америки. Забезпечує доступ спеціалістам-медикам до світових інформаційних ресурсів (быльше 2,5 тис. електронних журналів з доступом до повних текстів в режимі On-line…).
Як центр галузевої медичної бібліографії Національна наукова медична бібліотека України видає бібліографічні покажчики як поточного, так і ретроспективного характеру з найбільш актуальних медичних проблем.
Одесский национальный академический театр оперы и балета — первый театр в Одессе по времени постройки, значению и известности. Первое здание было открыто в 1810 и сгорело в 1873 году. Современное здание построено в 1887 году архитекторами Фельнером и Гельмером в стиле нового венского барокко. Интерьер зрительного зала стилизован под архитектуру позднего французского рококо. Уникальная акустика подковообразного зала позволяет доносить даже шёпот со сцены в любой уголок зала. Полная реставрация здания театра была завершена в 2007 году.
В театре дирижировали П. И. Чайковский, Н. А. Римский-Корсаков, С. В. Рахманинов, пели Фёдор Шаляпин, Саломея Крушельницкая, Леонид Собинов, танцевали Анна Павлова и Айседора Дункан. Александр Пушкин упоминает Одесский театр в романе «Евгений Онегин». Журнал «Forbes» включил одесский театр в список самых необыкновенных достопримечательностей Восточной Европы
LETA Studio - это внимательное отношение опытного звукорежиссера, помощь в процессе работы над вашим материалом, высококлассное оборудование, антикризисные цены, отличное качество. Мы гарантируем, что вы останетесь довольны и совместной работой, и результатом!
Создание песен с нуля “под ключ”
Создание аранжировок и битов
Запись и сведение треков
Накопление
Реампинг
Сведение
Мастеринг
Запись на минусовку
Написание текстов
Услуги сессионных музыкантов
Саундпродюсирование
Поставщик счастья №1 - так себя называет художница Евгения Гапчинская. Ее работы сложно спутать с чужими - удивительные человечки с детскими подписями в духе "Мама купила мне трусы в розочках" или "Глупое мое сердце все любит и любит".
Ее работы находятся в коллекциях известных российских и украинских актеров, телеведущих и певцов. Кроме того, ее картины в свое время купил Лучано Паваротти.
В Киеве, Одессе и Днепропетровске можно найти галереи Гапчинской - "Галереи счастья", а в них не только картины, но и сумочки, подушки, тарелки, книжки и многое другое с изображением работ художницы.
На сьогоднішній день історичний музей включає в себе наступні відділи:
1. Історичний музей (пр. Д. Яворницького, 16)
2. Діорама «Битва за Дніпро» (пр. Д. Яворницького, 16)
3. Меморіальний будинок-музей Яворницького (пл. Шевченка, 5)
4. Музей «Літературне Придніпров’я» (пр. Д. Яворницького, 64)
5. Музейний центр О.П. Блаватської та її родини (вул. князя Ярослава Мудрого, 11)
6. Музей історії і розвитку самоврядування Дніпропетровської області (пр. О. Поля, 2)
7. Музей «Громадянський подвиг Дніпропетровщини під час АТО» (пр. Д. Яворницького, 16)
Одеський академічний український музично-драматичний театр ім. Василя Василька — один з провідних театрів країни. Любов та повагу публіки та критиків викликає яскравий акторський ансамбль та неординарний репертуар, в якому наразі представлені 26 спектаклів: від вистав за українськими класичними п’єсами («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, «За двома зайцями» М. Старицького) до постановок сучасної драматургії («Сімейні сцени» Г. Яблонської, «Два ангели» В. Шендеровича). З незмінним успіхом йдуть вистави режисерів «нової хвилі» українського театру: Дмитра Богомазова, Владислава Троїцького, Юрія Одинокого. За виставу Одеського українського театру «Гамлет» режисер Дмитро Богомазов у 2012 році отримав найвищу нагороду в галузі культури і мистецтва — Національну премію України імені Тараса Шевченка.
Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В.Г. Заболотного – єдина бібліотека державного значення з будівництва і архітектури. Створена як Наукова бібліотека при Президії Української філії Академії архітектури СРСР 26.03.1944 р. (постанова РНК УРСР від 26.03.1944 г. № 244, п. 4).
Одним із засновників унікального книжкового зібрання був видатний український вчений, архітектор та громадський діяч, перший президент Академії архітектури УРСР Володимир Гнатович Заболотний.
За роки існування у зв’язку зі змінами статусу організацій, у підпорядкуванні яких була бібліотека, декілька разів змінювавася статус і назва бібліотеки:
1944-1956 рр. – Наукова бібліотека Академії архітектури УРСР;
1956-1963 рр. – Науково-технічна бібліотека Академії будівництва і архітектури УРСР;
1963-1989 рр. – Науково-технічна бібліотека НДІБВ Держбуду УРСР;
1989-1993 рр. – Республіканська галузева науково-технічна бібліотека з будівництва і архітектури Держбуду УРСР;
1993-1998 рр. – Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека Держбуду УРСР;
У жовтні 1998 г. Бібліотеці присвоєно ім’я В.Г. Заболотного (постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.1998 р. № 1626).
Має філію, що розміщена в приміщенні Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального-господарства України.
Виконує функції:
· галузевого депозитарію літератури з питань будівництва та архітектури;
· галузевого центру з міжбібліотечного абонементу з питань будівництва та архітектури;
· методичного центру для бібліотек та інформаційних структур будівельного комплексу України;
· науково-просвітницького та культурного центру для фахівців будівельного комплексу України.
Наразі бібліотека підпорядкована Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального-господарстваУкраїни.