Отзывы об Культура и искусство

Національна бібліотека України для дітей - головна дитяча книгозбірня України. Вона є національним книгосховищем дитячої літератури, науковим, довідково-бібліографічним, інформаційним і консультаційним центром для спеціалізованих дитячих, шкільних і сільських бібліотек, що обслуговують дітей. Заснована у 1967 році за постановою Ради Міністрів Української РСР «Про створення Державної республіканської бібліотеки для дітей» як єдиного організаційно-методичного центру по керівництву бібліотеками, що обслуговують дітей. З 1993 р. – Державна бібліотека України для дітей, у 2003 р. отримала статус Національної. Сукупний фонд бібліотеки становить більш ніж 500 тисяч примірників книг, журналів, грамзаписів, компакт-дисків, діафільмів та кінофільмів. Важливою складовою частиною фонду є фонд обов'язкового примірника. Його мета - з максимальною повнотою зібрати і зберегти для нащадків весь репертуар книг для дітей, виданих на Україні, а також видань для дітей українською мовою, виданих за межами України. Унікальною є колекція рідкісних і цінних видань, в якій зосереджено більше 15 тисяч одиниць зберігання - книг і журналів для дітей ХІХ – першої половини ХХ ст. Послугами бібліотеки щорічно користуються 20 тисяч дітей і фахівців у галузі дитячої книги і дитячого читання. Бібліотека здійснює широку соціокультурну діяльність, спільно з різними установами та організаціями ініціює проведення всеукраїнських заходів, серед яких Всеукраїнський тиждень дитячого читання, конкурс «Найкращий читач України», національний проект «Україна читає дітям» та ін.; організовує зустрічі з письменниками, діячами культури і мистецтва та презентації їхньої творчості; проводить змістовні, цікаві культурно-масові, театралізовані заходи, літературні вечори, читацькі диспути, мистецькі уроки, години духовності. У бібліотеці постійно діють тематичні книжкові виставки та експозиції творчих робіт талановитих читачів-дітей. Вона є центром організації дозвілля дітей м. Києва. В ній функціонують низка безкоштовних читацьких об'єднань та клубів за інтересами: музично-драматичний театр-студія "Вподобайка", драматична студія "Мрія", майстерня цікавих знайомств «АвтограФ», мистецький салон "Видатні постаті Києва", гуртки «Biblio-Art майстерня», «Перлинка», «Joyful English» тощо. Великою популярністю у читачів користується спеціалізований відділ мистецтв, в якому зосереджена відповідна література, а також аудіовізуальні матеріали.

Заснована 1998 року на базі Польського Інституту у Києві. Серед основних завдань бібліотеки – промоція польської культури, музики, кіно, театру, архітектури тощо. Бібліотеку Польського Інституту у Києві поділено на п’ять частин: тематичний книгозбір «Польська культура» періодика аудіо фонд відео фонд нотні партитури польських композиторів До послуг користувачів є зал для прослуховування звукових записів та перегляду зображень на різних електронних носіях. На сьогоднішній день, бібліотека нараховує кілька тисяч одиниць зберігання. Щорічні надходження до нього - це кілька сотень примірників (книги, аудіо, відео, часописи, газети тощо).

Харківський національний академічний театр опери і балету - один з найстаріших вітчизняних музичних театрів, нащадок кращих традицій української, російської і світової культури. Історія музичного театру в Харкові бере відлік від 1780 року. Подальша історія цього жанру пов’язана з народженням оперних антреприз, а також гастролями приватних труп, в тому числі італійських. Опери та балетні дивертисменти показували у різних театральних приміщеннях, що не завжди пасували для цієї цілі. Початком стабільного налагодження показів опер і балетів можна вважати грудень 1874 (за новим стилем січень 1875), коли завдяки зусиллям мецената В.Пащенка у знову відбудованому театрі відбулася перша вистава антрепризи Ф. Бергера. З 1891 року театр отримав постійну «прописку» у колишньому Комерційному клубі, де працював з невеликою перервою 100 років (зараз це приміщення освоює Харківська філармонія). На харківській оперній сцені виступали Ф. Шаляпін і М. Баттістіні, А.Нежданова и Л. Собінов, Н. Забела-Врубель та І. Алчевський, а також багато інших корифеїв виконавського мистецтва. Їх творчість стала взірцем для митців нової доби і органічно сприймалась поруч зі школою майстрів української сцени М. Кропивницького, П. Саксаганського, М. Заньковецької. Харківський оперний завдяки цій художній співзвучності віднайшов неповторне творче обличчя. У жовтні 1925 року, відповідно до урядової постанови у Харкові, тодішній столиці України, було створено перший державний національний театр опери і балету. Основою колективу були представники харківської музично-виконавської школи, відомі майстри з інших міст, талановиті дебютанти. Є істотним, що у 1920-і - 1930-і роки харківська оперна і балетна сцени стали творчою колискою для таких майбутніх зірок національного мистецтва, як І. Козловський, М. Рейзен, Б. Гмиря, З. Гайдай, М. Гришко, І. Паторжинський, М. Литвиненко-Вольгемут, В. Дуленко, Р. Захаров, П. Вірський. У ті ж роки харківський оперний став творчою лабораторією зі створення перших у національному театрі оперних і балетних вистав: «Пан Каньовський» М. Вериківського, «Купало» А. Вахнянина, «Кармелюк» В. Костенка і багатьох інших. У грудні 1944 року театру було привласнено ім’я М.В. Лисенка. Цією акцією було відзначено досягнення колективу в становленні національного музичного мистецтва і увічнено пам'ять його творця, чиї опери «Різдвяна ніч» (1883), «Утоплена» (1885), «Тарас Бульба» (1924) вперше було поставлено саме на харківській сцені. Впродовж останніх десятиріч кращі виконавські традиції корифеїв зберігали і примножували такі видатні виконавці, як Є. Червонюк, М. Манойло, Л. Попова, В. Арканова, Т. Попеску. А також С. Коливанова, яка і нині передає молодому поколінню свій творчий досвід. Багато відомих співаків, народжених харківською сценою, прикрашали оперні та балетні трупи Москви, Києва, європейських міст – О. Востряков, Д. Попов, В. Верестніков, Л. Сергієнко, І. Журіна, М. Пастер, О. Дурсенєва, О. Крамарєва та інші. На нашій сцені нині виступають чудові співаки і артисти балету, серед яких народні артисти України В. Болдирєв, М. Коваль, О. Романенко, заслужені артисти України Ч. Білаонов, Т. Гармаш, І. Клюєва, Л. Кутищєва, Д. Маклюк, М. Олійник, О. Скворцова, О. Слєпцова, О. Старікова, С. Шадрін, О. Шуляк, численні лауреати і дипломанти національних та міжнародних конкурсів. З жовтня 1991 року театр працює у новому приміщенні, яке дозволило створити комфортні умови для глядачів, розкрити творчий потенціал виконавців, створюючи повноцінні високомистецькі вистави. Репертуарна афіша театру постійно поповнюється і зараз налічує понад 60 опер і балетів. У ній перлина українського оперного репертуару «Тарас Бульба» М. Лисенка, його «Наталка-Полтавка» і «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського. Театр уперше в Україні здійснив прочитання опери Л. Колодуба «Поет» про життя і творчість геніального Кобзаря. У репертуарі усі три балети і чотири опери П. Чайковського, шість опер Дж. Верді і твори інших італійських класиків. Балетний репертуар поповнився невідомою до цього часу в Україні та театрах СНД «Попелюшкою» («Сіндерелла»), музику до якої написав Йоганн Штраус. В репертуарі оперної трупи його ж «Летюча миша». В «місті майстрів», як образно кличуть гігантську споруду харківського театру опери і балету, працює нині майже 800 висококваліфікованих мистецьких фахівців і технічних співробітників. Для всіх вистав театру, а також на запити театрів та творчих колективів інших міст та країн, художньо-допоміжні служби театру самостійно виготовляють костюми і декорації. Регулярно відбуваються інтерактивні екскурсії за лаштунки театру, що викликають незмінну цікавість у глядачів та тих, хто лише хоче долучитися до кола театралів. Велика зала театру може розташувати 1500 глядачів, а його величезне фойє – виставки, вернісажі та інші художні проекти. Постійними стали виступи окремих майстрів і мистецьких колективів ХНАТОБу у багатьох країнах Західної Європи, Північної та Південної Америки, країнах Азії. Але і в межах української держави театр лишається затребуваним. В останні роки відбулися масштабні гастролі оперної і балетної трупи у Львові, класичні балети були показані у Хмельницькому, а сучасна версія «Весни священої» - у Луцьку, де проходив Х міжнародний фестиваль «Стравінський і Україна». Театр також брав участь уV Міжнародному театральному фестивалі «Сцена людства-2010» (Черкаси) зі спектаклем «Запорожець за Дунаєм». Щороку привносяться нові проектидо творчого життя театру. Цеі популярна «Ніч в опері»,інароджений у співтворчості з музичними школами цикл концертів «Молоді, талановиті» і продовження різноманітних променад-концертів, тематичні програми, присвячені ювілейним датам і видатним особистостям у театріта музиці… Читачі газети «Вечірній Харків» не випадково назвали театр опериі балетуіменіМ. Лисенка «Культурним закладом року»в рейтинговому проекті «Визнання народу - 2012». У нелегкі для мистецтва часи унікальний колектив зберігає потенційну можливість залишатися головним центром культурного життя Слобожанщини.

VICTORIA FILM STUDIOS - одна из крупнейших в стране киностудий, которая занимается разработкой, производством и постпродакшн кино и телепроектов. Работает как самостоятельный производитель полного цикла, а также выступает в качестве арендодателя съёмочных площадей, оборудования, гримерных, реквизита, транспорта и т.д. Киностудия VICTORIA FILM STUDIOS - это крупнейшая в стране производственная база, занимающая территорию более 36 гектаров. Комплекс включает в себя: 10 павильонов, площадь одного из которых составляет 2500 кв.м.; масштабные натурные площадки - «Деревня», «Старый город», «Тюрьма», «Озеро», «Река», «Поле», площадью более гектара каждая; большие склады реквизита, костюмов, оружия; парк игрового транспорта; собственную студию postproduction; парк самых современных камер, кинооптики, монтажного и осветительного оборудования; студию звукозаписи с возможностью записи оркестра. В инфраструктуру киностудии также входят: Современная гостиница на 20 номеров класса «люкс»; Ресторан для сотрудников на 110 посадочных мест; Два отдельных VIP-ресторана для киноактеров и режиссеров. Мини кинотеатр

Галерея європейського живопису «Євро-Арт», що відкрита у місті Рівне 9 червня 2011 р., знайомить вас із мистецтвом ХIX–XX ст. У чотирьох залах галереї презентований живопис західноєвропейських та українських художників зі світовими іменами: В.Орловського, А.Брєдова,Д. Бурлюка, О.Новаківського, С.Шишка, Ф.Манайла, А.Коцки, Е.Ерба, Е.Контратовича, О.Шовкуненка, Т.Дезіре, Т.Руссо, П.Калмана, Ж.Санта, Й.Бракса, Л. Делдерене, Я.Вєшина, Я.Саймонса, В.Вольпе, Я.Каміха та ін. У залі змінних експозицій «Євро-Арт» систематично проводяться художні виставки, що спрямовані на популяризацію найкращих творів живопису. Жителі та гості міста Рівне уже побачили виставки картин бельгійського художника Генрі Джозефа Пауельса, всесвітньовідомого іспанського сюрреаліста Сальвадора Далі, німецького митця з грецькими родовідними коренями Георгія Косміаді, корифеїв українського живопису Миколи Глущенка, Йосипа Бокшая, Адальберта Ерделі та інших. Виставки портретного колекційного живопису ХІХ-ХХ століть, живописної графіки лауреата Національної премії імені Т.Шевченка, Заслуженого художника України Євгена Безніска, модерних картин Романа Яціва, оригінальних творів Георгія Делієва та інших художників отримали схвальні відгуки відвідувачів. Галерея європейського живопису «Євро-Арт» є активною ініціативною платформою для творчих людей (художників, музикантів, літераторів, режисерів, мистецтвознавців, культурологів, журналістів та ін.), а також місцем спілкування та культурного дозвілля для мистецької спільноти Рівного. Тут проводяться наукові арт-флеші, чаювання з художниками, мистецькі зустрічі, публічні обговорення, художні читання, духовні арт-фортеці, презентації кращих культурних надбань митців України. У конкурсі Х загальноміського відкритого Рейтингу популярності у 2012 р. галерея «Євро-Арт» отримала визнання «Гордість міста» у номінації «Кращий представник культури та мистецтва».

Свой первый сезон театр открыл весной 1947 года во Львове. В 1953 году уже завоевавший признание молодой коллектив был переведен в Одессу. Здесь творческий потенциал труппы смог развернуться в полную силу. Спектакли об Одессе и одесситах стали визитными карточками театра. Труппа с аншлагами гастролировала по всем городам бывшего Советского Союза. Благодаря тому, что на основе нескольких спектаклей были сделаны киноверсии, ведущих артистов театра узнала вся страна. Успех театра и артистов создавался талантливыми режиссёрами: Изакином Гриншпунон, Матвеем Ошеровским, Юлием Гриншпуном, Эдуардом Митницким, Виктором Стрижевым, Семеном Штейном и др. Множество незабываемых спектаклей и образов было создано на этой сцене. Здесь блистали Михаил Водяной, Евгения Дембская, Юрий Дынов, Маргарита Демина, Всеволод Применко, Людмила Сатосова, Семен Крупник, Виктор Алоин, Юрий Осипов… В 1981 году театр сменил маленькую сцену сегодняшнего ТЮЗа на новое, специально построенное для него здание. И ныне Музкомедия является одной из самых оснащенных и больших сценических площадок города. Театр всегда был первооткрывателем в жанре. Наряду с классическими опереттами ставятся мюзиклы, рок-оперы, музыкальные комедии, сказки. Сегодня труппа театра обладает огромным творческим потенциалом. Рядом с мастерами — народными артистами Украины Евгенией Дембской, Викторией и Владимиром Фроловыми, Ольгой Оганезовой, Натальей и Николаем Завгородними, заслуженными артистами Украины Идалией Ивановой, Алиной Семеновой, Тамарой Тищенко, Аурикой Ахметовой, Викторией Подольной, Станиславом Ковалевским, Сергеем Лукашенко, Павлом Коломийчуком работают лауреаты престижных конкурсов — Ирина Ковальская, Руслан Рудный, Владимир Кондратьев, Денис Фалюта, Сергей Мильков, Тимофей Криницкий и много молодых талантливых солистов, пришедших в театр в последние годы. В репертуаре театра классические оперетты — «Летучая мышь», «Сильва», «Веселая вдова», мюзиклы — «Моя прекрасная леди», «Целуй меня, Кэт!», «Хелло, Долли!», «Кентервильское привидение», «В джазе только девушки», «Обыкновенное чудо», «Ночь перед Рождеством», рок-оперы — «Ромео и Джульетта» и «Моисей», спектакли для детей… Коллектив театра сегодня успешно возглавляют: директор — заслуженный работник культуры Украины Елена Редько, главный режиссёр — заслуженный деятель искусств России Владимир Подгородинский, главный дирижер — заслуженный деятель искусств Украины Вадим Перевозников, главный балетмейстер — заслуженный деятель искусств Украины Игорь Дидурко, главный хормейстер — заслуженный деятель искусств Украины Юрий Топузов, главный художник — заслуженный художник Украины Станислав Зайцев. В 2006 году театру присвоен статус академического. Одесский академический театр музыкальной комедии имени Михаила Водяного полон творческих сил и ставит перед собой новые задачи, растет, экспериментирует, стремится передать свою любовь, оптимизм и жизненную энергию зрителям. 15 июня 2017 года в честь 70-летия со дня основания театра, трудовой коллектив награждён Почётной грамотой исполнительного комитета Одесского городского совета

Науково-технічна бібліотека ім. Г. І. Денисенка Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» - найбільша технічна університетська бібліотека України, яка налічує в своїй колекції понад 2 870 тис. томів. Будівля Бібліотеки (бл. 15 тис. кв. м.) розташована на головному майдані університетського містечка – Площі знань та містить: 15 читальних залів на 1 500 місць, зал каталогів, інформаційної та довідково-бібліографічної роботи, 8 книгосховищ, 6 абонементів (учбової, науково-технічної, соціально-економічної і художньої літератури, періодичних видань). Бібліотека обслуговує не лише студентів та викладачів КПІ, а й усіх, хто потребує її ресурсів та послуг, віком від 16 років. Кількість користувачів Бібліотеки (понад 40 тис.) на 5 тис. більша, ніж населення Монако.

Всеукраїнська бібліотека загально-державного значення, входить до бібліотечної системи України та системи науково-технічної інформації Міністерства освіти і науки України. На сьогоднішній день ДНТБ України є комплексним бібліотечно-інформаційним, культурно-просвітницьким, науково-методичним та репродукційно-видавничим центром, що сприяє розвитку науково-технічної сфери держави. Враховуючи важливість для суспільства бібліотечно-інформаційних ресурсів, які накопичувались протягом десятиліть, високі показники роботи, що виконується фахівцями бібліотеки, а також активну та професійну науково-методичну діяльність в системі бібліотек України та мережі науково-технічних бібліотек ДНТБ України включено до переліку установ, закладів та організацій культури, які мають особливу громадську значущість.