Отзывы об Библиотеки в Киев

Наукова бібліотека НаУКМА - навчально-допоміжний, інформаційний, науковий, культурно-освітній структурний підрозділ університету, що забезпечує швидкий та зручний доступ до всіх ресурсів, знаходиться в центрі академічного та дослідницького процесів в НаУКМА. Бібліотека розташована в Opens internal link in current window6-ти корпусах університету. Загальна площа 5 375 кв. м. Обслуговування користувачів відбувається через 14 читальних залів (680 робочих місць) та 6 абонементів в 9 підбібліотеках: Бакалаврська бібліотека імені Тетяни та Омеляна Антоновичів Дослідницька бібліотека Філологічна бібліотека Мистецька бібліотека Американська бібліотека імені Віктора Китастого Бібліотека-архів О.Пріцака Бібліотека-архів Дж.Мейса Бібліотека Польського Центру Бібліотека підготовчого відділення. Загальний бібліотечний фонд (станом на 1.01.2017) становить 972 397 прим., 341 332 назв ресурсів (198 баз даних). Штат: 63 працівників.

Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого – провідний державний культурний, освітній, науково-інформаційний заклад. Це загальнодоступна установа з універсальними за змістом фондами, яка обслуговує найширші верстви населення. За розпорядженням царського уряду 3 березня 1866 р. створено Київську російську публічну бібліотеку. Засновниками її виступили відомі громадські діячі, представники київського дворянства та купецтва: граф О. О. Бобринський (цукрозаводчик та меценат), книготорговці В. Г. Барщевський та С. І. Літов, колишній київський губернатор І. І. Фундуклей, відомий поміщик-українофіл Г. П. Галаган, купці І. М. Бродський, М. І. Горовіц, Ф. П. Ліббе та ін. Основою фонду стали приватна книгозбірня письменника і книговидавця В. Г. Барщевського та пожертви киян. На момент відкриття фонд бібліотеки налічував 319 книг у 667 томах та 43 комплекти періодичних видань. У 1911 р. на конкурсній основі, на кошти, зібрані жителями міста через розповсюджену спеціальну облігаційну позику, для бібліотеки було зведено спеціальну будівлю (архітектор З. Клаве). Вона є найдавнішою київською спорудою такого призначення, що увійшла до переліку пам'яток архітектури початку ХХ ст. У 1957 р. бібліотека стала Державною республіканською бібліотекою УРСР імені КПРС. Після проголошення незалежності книгозбірня стала називатися Державною бібліотекою України, а у 1994 р., згідно з Указом Президента, вона одержала статус Національної парламентської бібліотеки України. Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого підпорядкована Міністерству культури України.

Публічна бібліотека імені Лесі Українки — центральна публічна бібліотека для дорослих м.Києва, методичний центр столичної мережі публічних бібліотек (10 ЦБС), входить до бібліотечної системи Міністерства культури і туризму України.

The mission of the American Library is to help increase mutual understanding and cooperation between Ukraine and the United States by making available information about America in a variety of formats.

Національна наукова медична бібліотека України – провідний науково-інформаційний заклад медичної науки і охорони здоров”я, що здійснює бібліотечне, бібліографічне, інформаційне обслуговування практикуючих лікарів, викладачів та студентів медичних ВНЗ, науковців, які проводять дослідження в галузі медицини та суміжних наук та ін. Бібліотека заснована наказом № 128-а Народного Комісаріату охорони здоров’я України 6 листопада 1930 року. З 1969 року бібліотека займає будівлю по вулиці Л.Толстого, 7. Загальна площа приміщень становить 2 975 м2. З 1975 року колектив бібліотеки очолює Заслужений працівник культури Павленко Р.І. У 2006 р., згідно з Указом Президента України від 03.04.06 №286/2006 бібліотеці надано статус Національної. Сьогодні у структурі бібліотеки діє 18 підрозділів, загальна кількість працівників бібліотеки – 177,5. Як провідний інформаційний заклад медичної галузі бібліотека є організаційним та науково-методичний центром мережі медичних бібліотек України (816 бібліотек різного рівня). Маючи одну з найбільших в Європі систему фондів літератури медично-біологічного спрямування, яка нараховує понад 1,5 млн. примірників 35 мовами світу, бібліотека щорічно обслуговує понад 65 тис. спеціалістів-медиків і 1,5 тис. медичних установ. Книжкові зібрання бібліотеки є національним культурним надбанням країни, складовою частиною загальнокультурної спадщини, яка охороняється державою. Близько 20 тисяч видань з фондів Бібліотеки підлягають включенню до “Державного реєстру національного культурного надбання ”. Бібліотека підтримує партнерські зв`язки з 35 бібліотеками та науковими закладами в 16 країнах Європи та Америки. Забезпечує доступ спеціалістам-медикам до світових інформаційних ресурсів (быльше 2,5 тис. електронних журналів з доступом до повних текстів в режимі On-line…). Як центр галузевої медичної бібліографії Національна наукова медична бібліотека України видає бібліографічні покажчики як поточного, так і ретроспективного характеру з найбільш актуальних медичних проблем.

Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В.Г. Заболотного – єдина бібліотека державного значення з будівництва і архітектури. Створена як Наукова бібліотека при Президії Української філії Академії архітектури СРСР 26.03.1944 р. (постанова РНК УРСР від 26.03.1944 г. № 244, п. 4). Одним із засновників унікального книжкового зібрання був видатний український вчений, архітектор та громадський діяч, перший президент Академії архітектури УРСР Володимир Гнатович Заболотний. За роки існування у зв’язку зі змінами статусу організацій, у підпорядкуванні яких була бібліотека, декілька разів змінювавася статус і назва бібліотеки: 1944-1956 рр. – Наукова бібліотека Академії архітектури УРСР; 1956-1963 рр. – Науково-технічна бібліотека Академії будівництва і архітектури УРСР; 1963-1989 рр. – Науково-технічна бібліотека НДІБВ Держбуду УРСР; 1989-1993 рр. – Республіканська галузева науково-технічна бібліотека з будівництва і архітектури Держбуду УРСР; 1993-1998 рр. – Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека Держбуду УРСР; У жовтні 1998 г. Бібліотеці присвоєно ім’я В.Г. Заболотного (постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.1998 р. № 1626). Має філію, що розміщена в приміщенні Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального-господарства України. Виконує функції: · галузевого депозитарію літератури з питань будівництва та архітектури; · галузевого центру з міжбібліотечного абонементу з питань будівництва та архітектури; · методичного центру для бібліотек та інформаційних структур будівельного комплексу України; · науково-просвітницького та культурного центру для фахівців будівельного комплексу України. Наразі бібліотека підпорядкована Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального-господарстваУкраїни.

Заснована 1998 року на базі Польського Інституту у Києві. Серед основних завдань бібліотеки – промоція польської культури, музики, кіно, театру, архітектури тощо. Бібліотеку Польського Інституту у Києві поділено на п’ять частин: тематичний книгозбір «Польська культура» періодика аудіо фонд відео фонд нотні партитури польських композиторів До послуг користувачів є зал для прослуховування звукових записів та перегляду зображень на різних електронних носіях. На сьогоднішній день, бібліотека нараховує кілька тисяч одиниць зберігання. Щорічні надходження до нього - це кілька сотень примірників (книги, аудіо, відео, часописи, газети тощо).

Всеукраїнська бібліотека загально-державного значення, входить до бібліотечної системи України та системи науково-технічної інформації Міністерства освіти і науки України. На сьогоднішній день ДНТБ України є комплексним бібліотечно-інформаційним, культурно-просвітницьким, науково-методичним та репродукційно-видавничим центром, що сприяє розвитку науково-технічної сфери держави. Враховуючи важливість для суспільства бібліотечно-інформаційних ресурсів, які накопичувались протягом десятиліть, високі показники роботи, що виконується фахівцями бібліотеки, а також активну та професійну науково-методичну діяльність в системі бібліотек України та мережі науково-технічних бібліотек ДНТБ України включено до переліку установ, закладів та організацій культури, які мають особливу громадську значущість.