Наукова бібліотека ім. М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка - одна з найстаріших бібліотек України. Була організована разом з університетом у 1834 році. У 1940 році здобула титул Наукової. З квітня 1994 року носить ім'я першого ректора університету Михайла Максимовича.
Бібліотека забезпечує навчальний процес, науково-дослідну діяльність і культурно-просвітницьку роботу університету. Надає практичну допомогу професорсько-викладацькому складу в підготовці високоосвічених фахівців різного профілю.
Є базою Науково-методичної бібліотечної комісії Міністерства освіти і науки України та методичним центром бібліотек вищих навчальних закладів.
Книжковий фонд нараховує понад 3,5 млн. примірників, який щороку поповнюється на 50-60 тис. примірників. Укомплектований науковою, навчальною, довідковою, методичною, періодичною та іншою літературою більше як 30 мовами світу.
Виставки нових надходжень проходять в понеділок та вівторок у читальному залі інформаційно-бібліографічної літератури (кім. № 16) і поновлюються щотижня.
МЫ – ПЕРВАЯ ЧАСТНАЯ БИБЛИОТЕКА В КИЕВЕ. КАЖДЫЙ ДЕНЬ С 10 УТРА ДО 22:00 КНИГИ МОЖНО ЧИТАТЬ У НАС ИЛИ БРАТЬ ДОМОЙ. ПРЕБЫВАНИЕ В НАШИХ ЗАЛАХ АБСОЛЮТНО БЕСПЛАТНО.
ПЕЙ ВКУСНЫЙ КОФЕ И ЛИМОНАД, ЛЕЖА С КНИГОЙ В ГАМАКЕ. РАБОТАЙ В МЕСТЕ СИЛЫ И ТИШИНЫ. ПРИХОДИ СТАНОВИТЬСЯ ЛУЧШЕ СЕБЯ ПРЕЖНЕГО!
Найбільша бібліотека України, головний науково-інформаційний центр держави. Входить до числа десяти найбільших національних бібліотек світу.
Заснована 2(15) серпня 1918 року як Національна бібліотека Української держави, з 1988 року носить ім'я В. І. Вернадського.
Обсяг фондів — понад 15,5 млн. одиниць зберігання. Це унікальне зібрання джерел інформації, що включає книги, журнали, продовжувані видання, карти, ноти, образотворчі матеріали, рукописи, стародруки, газети, документи на нетрадиційних носіях інформації. Бібліотека має найповніше в державі зібрання пам'яток слов'янської писемності та рукописних книг, архіви та книжкові колекції видатних діячів української й світової науки та культури. Складові фондів — бібліотечно-архівна колекція "Фонд Президентів України", архівний примірник творів друку України з 1917 р., архівний фонд Національної академії наук України.
Щорічно до фондів надходять 130-140 тис. документів (книг, журналів, газет тощо). Бібліотека комплектується всіма українськими виданнями, отримує примірник дисертацій, які захищаються на території України, веде міжнародний книгообмін з понад 680 тис. партнерами з 70 країн світу. До Бібліотеки як депозитарію документів і матеріалів ООН в Україні надсилаються публікації цієї організації та її спеціалізованих установ. З 1998 р. здійснюється цілеспрямоване формування фонду електронних документів.
Мережеві інформаційні ресурси Бібліотеки включають: зібрання "Наукова періодика України" (460 тис. статей з 2400 журналів), електронні тексти (845 тис. документів, з них 60 тис. авторефератів дисертацій), аналітичні матеріали (5 тис. випусків оперативної інформації та інформаційно-аналітичних оглядів), каталоги та картотеки (4 млн. бібліографічних записів і 5 млн. зображень карток генерального алфавітного каталогу); реферативну базу даних "Україніка наукова" (547 тис. записів).
Пошуковий апарат Бібліотеки має в своєму складі систему бібліотечних каталогів та картотек і фонд довідково-бібліографічних видань обсягом 200 тисяч примірників. Цей фонд включає документи нормативного характеру (закони, укази, постанови тощо), енциклопедії, тлумачні словники, довідники, бібліографічні посібники. Систему бібліотечних каталогів і картотек утворюють генеральний алфавітний каталог, читацькі алфавітний і систематичний каталоги та понад 30 каталогів і картотек підрозділів бібліотеки.
Універсальними інформаційними ресурсами Бібліотеки користується близько 370 тис. читачів, яким щорічно видається до 1,5 млн. документів. Щодня Бібліотеку відвідує близько 1 тис. науковців, фахівців, аспірантів і студентів. Їх інформаційне обслуговування здійснюється в 22 галузевих та спеціалізованих залах основного бібліотечного комплексу, а також у 6 залах філії, де розміщено найбільше в Україні зібрання газет, фонди рукописів, стародруків і рідкісних видань, естампів і репродукцій, нотних видань, зібрання юдаїки, а також значна частина Архівного фонду Національної академії наук України. Інтернет-портал Бібліотеки щодоби відвідують 45-50 тис. користувачів. Особлива категорія абонентів — інформаційні служби органів державної влади, серед яких Верховна Рада України, Адміністрація Президента України і Кабінет Міністрів України.
Old Academy (Mazepa) Building, вулиця Григорія Сковороди
Наукова бібліотека НаУКМА - навчально-допоміжний, інформаційний, науковий, культурно-освітній структурний підрозділ університету, що забезпечує швидкий та зручний доступ до всіх ресурсів, знаходиться в центрі академічного та дослідницького процесів в НаУКМА.
Бібліотека розташована в Opens internal link in current window6-ти корпусах університету.
Загальна площа 5 375 кв. м.
Обслуговування користувачів відбувається через 14 читальних залів (680 робочих місць) та 6 абонементів в 9 підбібліотеках:
Бакалаврська бібліотека імені Тетяни та Омеляна Антоновичів
Дослідницька бібліотека
Філологічна бібліотека
Мистецька бібліотека
Американська бібліотека імені Віктора Китастого
Бібліотека-архів О.Пріцака
Бібліотека-архів Дж.Мейса
Бібліотека Польського Центру
Бібліотека підготовчого відділення.
Загальний бібліотечний фонд (станом на 1.01.2017) становить 972 397 прим., 341 332 назв ресурсів (198 баз даних).
Штат: 63 працівників.
Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого – провідний державний культурний, освітній, науково-інформаційний заклад. Це загальнодоступна установа з універсальними за змістом фондами, яка обслуговує найширші верстви населення.
За розпорядженням царського уряду 3 березня 1866 р. створено Київську російську публічну бібліотеку. Засновниками її виступили відомі громадські діячі, представники київського дворянства та купецтва: граф О. О. Бобринський (цукрозаводчик та меценат), книготорговці В. Г. Барщевський та С. І. Літов, колишній київський губернатор І. І. Фундуклей, відомий поміщик-українофіл Г. П. Галаган, купці І. М. Бродський, М. І. Горовіц, Ф. П. Ліббе та ін. Основою фонду стали приватна книгозбірня письменника і книговидавця В. Г. Барщевського та пожертви киян. На момент відкриття фонд бібліотеки налічував 319 книг у 667 томах та 43 комплекти періодичних видань.
У 1911 р. на конкурсній основі, на кошти, зібрані жителями міста через розповсюджену спеціальну облігаційну позику, для бібліотеки було зведено спеціальну будівлю (архітектор З. Клаве). Вона є найдавнішою київською спорудою такого призначення, що увійшла до переліку пам'яток архітектури початку ХХ ст.
У 1957 р. бібліотека стала Державною республіканською бібліотекою УРСР імені КПРС.
Після проголошення незалежності книгозбірня стала називатися Державною бібліотекою України, а у 1994 р., згідно з Указом Президента, вона одержала статус Національної парламентської бібліотеки України.
Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого підпорядкована Міністерству культури України.