Отзывы об ВУЗы и университеты

Київський інститут бізнесу та технологій – це можливість якісної вищої освіти у зручному для Вас форматі: денна та заочна форми навчання, друга вища освіта, підвищення кваліфікації та бізнес-освіта МВА (Школа бізнесу КІБіТ). Київський інститут бізнесу та технологій – це можливість для кожного здійснювати в межах навчального процесу наукову та бізнесову діяльність згідно свого творчого та соціального потенціалу. Ми раді тим, хто прагне досягти в житті самореалізації та успіху. КІБіТ – це Інститут, у якому академічні (лекційні та практичні) заняття доповнені іншими засобами для всебічного особистісного розвитку. КІБіТ – це можливість спілкуватися та обмінюватися знаннями і досвідом як в межах України, так і поза ними. У програмі нашого навчального закладу – міжнародні стажування, обмін студентами та викладачами з такими вишами Європи: Лодзька політехніка (Польща), Талліннський технічний університет(Естонія). У КІБіТ навчаються іноземці з багатьох країн світу. У КІБіТ створено сучасну матеріально-технічну базу, гідні умови для досягнення результату. Наші зусилля направлені на плекання студентства. Адже саме Ви є тією рушійною силою, яка виведе державу на якісно новий рівень у всіх сферах суспільного життя: економічній, соціальній, політичній та духовній. Ми будуємо наш Інститут як сучасний мульти-корпоративний університет. У структурі Інституту є коледж, по закінченню якого Ви отримаєте атестат та диплом молодшого спеціаліста, інститут, по закінченню якого Ви отримеєте диплом бакалавра, спеціаліста або магістра, та інститут післядипломної освіти, по закінченню якого Ви отримуєте диплом спеціаліста або магістра. Безперервний процес підготовки фахівців різного напрямку та рівня орієнтований на попит вітчизняної та світової економіки, але не взагалі, а адресно – на потреби конкретних підприємств України. Тому КІБіТ веде постійну співпрацю з реальним бізнесом та топ-менеджерами різного профілю, опікується подальшою кар’єрою своїх випускників. КІБіТ – це український інститут, єдина згуртована команда педагогів, практиків та студентів, для якої пріоритетними є знання і творчість, вимогливість і професіоналізм, чуйність та індивідуальний підхід.

Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко сегодня - это классический университет исследовательского типа, ведущий современный научно-учебный центр Украины. В условиях развития независимого Украинского государства перед университетом были поставлены новые ответственные задачи. Будущие специалисты должны отличаться глубокими профессиональными знаниями и способностью творчески мыслить, осознанием огромной ответственности за дело и готовностью к подвижническому труду. Справиться с такой миссией может только высшее учебное заведение с длительной историей достижений и успехов как в педагогической, так и в научной деятельности. 1 апреля 1994 Указом Президента Украины Л. М. Кравчука № 176/94 университету был предоставлен статус "национальный", а 25 ноября 1999 г. новым Указом Президента Украины Л. Д. Кучмы № 1496/99 автономный статус университета существенно расширен. 5 мая 2008 издан Указ Президента Украины В. А. Ющенко № 412/2008, которым предусмотрено преобразование университета в главный учебно-научный центр Украины по подготовке научно-педагогических и научных кадров высшей квалификации. 29 июля 2009 г. постановлением Кабинета Министров Украины № 795 университету был предоставлен статус автономного исследовательского национального высшего учебного заведения, предусмотрено усиленное финансирование программ перспективного развития университета.

Навчальний процес забезпечує висококваліфікований науково-педагогічний колектив, у складі якого 15 академіків та членів-кореспондентів НАН України, 270 докторів наук, професорів і понад 900 кандидатів наук, доцентів. До навчального процесу залучаються провідні спеціалісти авіакомпаній і промислових підприємств. Серед викладачів – 80 заслужених діячів науки і техніки та лауреатів Державних премій. У складі університету: п'ятнадцать інститутів, сім коледжів, технікум, два ліцеї, Центр повітряного та космічного права, Європейські регіональні центри Міжнародної організації цивільної авіації (IСАО). Територія університету становить 72 га, загальна площа навчальних корпусів – 140 тис. кв. м. У навчальному процесі використовуються 75 літаків та вертольотів, 42 авіаційнi двигуни, 3 комплекснi авіаційнi тренажери, 240 бортових систем, моделюючих стендів, понад 6000 сучасних комп’ютерів. Книжковий фонд науково-технічної бібліотеки складає понад 2,6 млн. примірників. Університет має єдиний в світі навчальний ангар, навчальний аеродром, радіополігон та полігон авіаційної наземної техніки, аеродинамічний та тренажерний комплекси. Студентське містечко університету це – 11 гуртожитків, їдальня на 1000 місць, інтернет-кафе, студентське “Бістро”, медичний центр, оснащений сучасним діагностично-лікувальним обладнанням, профілакторій, Центр культури і мистецтв із залом на 1500 місць, Центр спорту та здоров’я, на базі якого тренуються збірні команди з багатьох видів спорту, переможці змагань різного рівня. Популярними серед співробітників та студентів є яхт-клуб і гуртки авiамоделювання та дельтапланеризму.

Київський університет імені Бориса Грінченка - столичний університет, що належить територіальній громаді міста Києва. Літопис Університету ведеться з 1874 року. Університет Грінченка — багатопрофільний навчальний заклад, який входить у топ-десятку найкращих київських вишів! В Університеті навчається понад 8,5 тисяч студентів. Багаторічні освітні традиції Університету поєднуються із сучасними інноваційними підходами у підготовці фахівців. Навчання орієнтоване на європейські стандарти.

Национальный технический университет Украины «Киевский политехнический институт имени Игоря Сикорского» сегодня - крупнейший учебно-научный центр Украины, объединяющий учебный, научный и инновационный потенциалы, в котором широко внедряются научные разработки. КПИ - признанный в Украине и за ее пределами исследовательский университет, полигон отработки новейших форм организации учебного и научного процесса.

За останнє десятиріччя Національний університет «Львівська політехніка» став справжнім лідером серед університетів та академій Західної України щодо надання якісної вищої освіти за європейськими стандартами: підготовку фахівців за освітніми програмами бакалавра, спеціаліста та магістра здійснюють 16 навчально-наукових інститутів, у яких українські студенти та студенти з інших країн світу навчаються за 66 бакалаврськими напрямами та 135 спеціальностями, серед яких 130 – магістерського рівня. Навчальний процес у ВНЗ забезпечують 2200 осіб професорсько-викладацького складу, серед них майже 400 - доктори наук, професори та понад 1200 - кандидати наук та доценти; у навчально-наукових інститутах університету здійснюють підготовку науково-педагогічних та наукових кадрів у аспірантурі та докторантурі за 100 та 53 спеціальностями відповідно. У НУ «Львівська політехніка» працює 22 спеціалізовані вчені ради із захисту дисертацій за 52 спеціальностями. З них 17 спеціалізованих вчених рад – на здобуття наукового ступеня доктора наук за 45 спеціальностями. До складу спеціалізованих вчених рад залучені провідні доктори наук, професори університету, які очолюють відомі наукові школи, а також науковці інших вищих вітчизняних закладів освіти, інститутів НАН України тощо. Спеціалізовані вчені ради університету охоплюють такі галузі знань: 02 – хімічні науки; 05 – технічні науки; 08 – економічні науки; 12 – юридичні науки; 13 – педагогічні науки; 18 – архітектура. У Львівській політехніці реалізуються схеми трансферу знань. Такий підхід дає змогу повною мірою втілювати нові навчальні програми підготовки фахівців спільно з провідними технічними університетами Європи і видавати два документи про вищу освіту (український і європейський). Львівська політехніка розробила та втілила в життя нову концепцію підготовки фахівців для потреб Збройних Сил України на базі інтеграції цивільної та військової компонент освіти. Результатом реалізації цієї концепції стало створення в структурі університету Львівського інституту сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, який трансформувався у провідний автономний військовий виш Збройних Сил України. Наші випускники Товариство випускників Технічної академії було засноване у Львові у жовтні 1876 року ініціативною групою з числа 22-х інженерів, серед яких переважали інженери-залізничники (10) та архітектори (4). Статут Товариства був затверджений 22 березня 1877 року, а перші загальні збори за участю 40 осіб відбулися 30 травня 1877 року в фізичній аудиторії Львівської технічної академії (вул. Вірменська, 2). Членами засновниками Товариства випускників-техніків були Броніслав Бауер, Йосип Хванець, Карло Едуард Еплер, Віктор Фронь, Едмунд Броніслав Ґжембський, Михайло Голейко, Стефан Каковський, Владислав Клапковський, Іван Левинський, Антоній Лукасєвич, Петро Монастирський, Карло Машковський, Болеслав Мустянович, Іван Оземблівський, Карло Паулі, Владислав Сенкевич, Павло Ствертня, Антоній Святковський, Михайло Вартерасевич, Рудольф Вейнерт, Адольф Вежейський, Станіслав Заячківський. Першим головою, який виконував цю функцію упродовж багатьох років був барон Роман Ґостковський. У 2008 році правонаступником Товариства випускників стала Асоціація випускників Львівської політехніки. За свою 200-річну історію Львівська політехніка підготувала понад 250 тисяч випускників, а кожний 12-й львів’янин є випускником нашої Alma mater.

Університет став фундатором семи самостійних вищих навчальних закладів, серед яких харківські інститути: авіаційний, інженерно-будівельний і радіоелектроніки (1930), Ворошиловградський машинобудівний інститут (1960), Кіровоградський інститут сільськогосподарського машинобудування (1968), Сумський фізико-технологічний інститут (1990), Кременчуцький державний політехнічний інститут (1997). У 2000 році Указом Президента України університетові присвоєно статус Національного вищого навчального закладу України. У 2010 році Національному технічному університету «Харківський політехнічний інститут» надано статус дослідницького університету. Сьогодні НТУ «ХПІ» діє і розвивається, втілюючи в життя принципи Болонської декларації (Хартії європейських університетів), до якої він приєднався у 2005 році. Керівництво Національним технічним університетом «Харківський політехнічний інститут» здійснює ректор Євген Іванович Сокол — член-кореспондент НАНУ, доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри промислової та біомедичної електроніки. НТУ «ХПІ» є єдиним вищим навчальним закладом в Україні, що готує інженерні кадри з таких напрямів, як турбінобудування, котло- та реакторобудування, електроізоляційна, кабельна і конденсаторна техніка, технологія жирів та жирозамінників.

НАПРЯМКИ ДІЯЛЬНОСТІ впровадження на високому рівні освітньої діяльності для здобуття особами вищої освіти відповідного ступеня за обраними спеціальностями згідно з державним замовленням і договірними зобов’язаннями та сприяння працевлаштуванню випускників; проведення наукових досліджень з використанням отриманих результатів в освітньому процесі, господарській та державно-регулятивній практиці; добір, підготовка та атестація наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації; підготовка вступників та профорієнтаційна робота з ними, інформування вступників і студентів про ситуацію та тенденції на ринку праці; підвищення кваліфікації та перепідготовка кадрів, просвітницька та фахова консультаційна діяльність; фінансово-господарська, виробничо-комерційна, видавнича, культурно-мистецька, спортивно-оздоровча діяльність; міжнародна діяльність щодо виконання спільних із зарубіжними партнерами освітніх, наукових та інших програм і проектів, насамперед у євроінтеграційному напрямі; формування особистості засобами патріотичного, правового, екологічного виховання, утвердження в учасників освітнього та наукового процесу моральних цінностей, соціальної активності, громадянської позиції та відповідальності, здорового способу життя, вміння вільно мислити та самоорганізовуватися в сучасних умовах

Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина — ведущее научное и учебное заведение Украины с более чем 210-летней историей своего существования. В рейтинге ЮНЕСКО «Топ–200 Украина» по результатам 2016 года университет занял третье место среди всех украинских высших учебных заведений. По данным крупнейшей в мире наукометрической системы Scopus, университет является третьим среди научных и учебных заведений Украины по количеству статей, опубликованных в ведущих международных научных изданиях. По результатам ежегодного рейтинга QS World University Rankings–2016 Каразинский входит в топ–500 лучших высших учебных заведений мира. Так, университет в рейтинге занимает 382 позицию, что на 111 позиций выше, чем в прошлом году, среди европейских университетов Каразинский — на 175 месте. По версии британского издания Times Higher Education–2016 — еженедельника, специализирующегося на вопросах высшего образования, — Каразинский университет во второй раз вошел в число лучших университетов мира, заняв место в группе 801+. Сегодня университет имеет 21 факультетов, 124 кафедр, которые готовят специалистов по 115 направлениям подготовки и специальностям. В составе университета работают 4 научно-исследовательские институты (астрономии, биологии, социально-гуманитарных исследований, химии), Центральная научная библиотека, в фонды которой входят свыше 3,5 млн. книг, Ботанический сад, Музей истории университета, Музей природы, Музей археологии и этнографии. На факультетах, в Центре международного образования, Центре электронного обучения, Центре довузовской подготовки учится около 15 тысяч студентов и слушателей, 400 аспирантов и докторантов. В подготовке кадров и научных исследованиях принимают участие 372 доктора наук, профессора, более 1 000 кандидатов наук, доцентов. Среди сотрудников университета — 20 академиков и членов-корреспондентов НАН Украины. В университете работают 24 международно признанные научные школы, он является самым мощным в Левобережной Украине центром подготовки кадров высшей квалификации. Здесь работают более 20 специализированных советов по защите докторских и кандидатских диссертаций, ежегодно защищается 10–15 докторских и не менее 60 кандидатских диссертаций. Ежегодно ученые университета публикуют свыше 60 учебников и 300 учебных пособий, около 90 монографий, более 80 выпусков «Вестника университета» и других сборников научных работ, около 5 000 научных статей и тезисов докладов, в частности, более 400 статей в ведущих международных научных журналах. Ежегодно университет организовывает более 150 международных и всеукраинских научных и научно-методических конференций. Университет осуществляет разностороннее, тесное и плодотворное сотрудничество с институтами Национальной академии наук Украины и отраслевых академий наук Украины, продолжает развивать отношения с отраслевыми институтами и предприятиями. В институтах НАН Украины создано 17 филиалов кафедр университета. В составе университета действует совместный с НАН Украины физико-энергетический факультет. Свидетельством широкого международного признания университета является то, что он был в числе инициаторов подписания «Великой Хартии университетов» (Болонья, 1988 год), соучредителем Евразийской Ассоциации университетов, активно участвует в деятельности Всемирной и Европейской ассоциаций университетов, обучает около 3000 иностранных студентов, аспирантов и докторантов, готовя кадры для 50 стран мира, проводит по договорам образовательно-научное сотрудничество с более 100 университетами и другими организациями всех континентов.

Днепровский национальный университет имени Олеся Гончара (ДНУ) — государственный вуз в г. Днепре, Украина. Основан в 1918 году. Получил статус национального в 2000 году. В 2008 году присвоено имя О. Гончара. Здесь обучается более 15 тыс. студентов (2008), из них более 12 тыс. на дневной форме обучения. Подготовка специалистов осуществляется также по заочной и экстернатной формам обучения, в 10 областях знаний, по 37 направлениям подготовки специалистов с высшим образованием и 69 специальностям с лицензированным объёмом приёма 2 860 лиц[уточнить]. В 2013 году вошёл в топ-10 украинских вузов — лидеров по количеству поданных заявлений от абитуриентов, с 32 тыс. 597 заявлений. 14 ноября 2016 года ректорат ДНУ вынес на очередное заседание Учёного Совета предложение о переименовании университета в Днепровский национальный университет имени Олеся Гончара