Структура управління яхт-клубом:
Київський крейсерский яхт-клуб є громадською спортивною установою.
Вищим органом управління клубом є загальні збори його членів.
Вищим виконавчив органом клубу є Правління, яке у складі 9 чоловік обирається на загальних зборах.
Сорокадвохрічна історія Київського крейсерського яхт-клубу унікальна. Вона наповнена здобутками громади як у вітрильному спорті, так і громадянськими вчинками на користь суспільства і своєї держави. Ось їх лаконічний перелік.
1.ЯХТ-КЛУБ-піонер. Організація цілковито громадської спортивної організації у вигляді яхт-клубу для часів радянської системи організації спорту була абсолютною новиною. Тоді вітрильний спорт був одним з багатьох видів спорту, зібраних у так званих ДСТ – добровільних спортивних товариствах. Назва «добровільне» не відповідала дійсності, але була суворо підпорядкована вертикалі радянської системи.
Поява незалежної вітрильної структури у вигляді яхт-клубу, не підпорядкованому фінансово і організаційно ДСТ, – виглядала як нонсенс. Нас називали «НЕЗАЛЕЖНОЮ УКРАЇНОЮ» – синонімом непокірності, і чинили безліч перешкод у становленні і розвитку клубу.
Але нова прогресивна система організації вітрильного спорту довела свою життєздатність і ефективність, що стало поштовхом до появи подібних яхт-клубів у Черкасах, Переяславі-Хмельницькому, Дніпропетровську, Херсоні.
2.Господарська–діяльність яхт-клубу без залучення бюджетних коштівне обмежувала ініціативу колективу в розбудові спортивної бази і приватного будівництва яхт.
3.Озеленення яхт-клубу, який опанував нинішнє місце на голому березі Дніпра, стало обов’язковою складовою у його господарській діяльності. Наслідком є сотні висаджених на території клубу дерев, у тому числі хвойних і фруктових, які створюють корисний мікроклімат для яхтсменів і мешканців сусідніх Позняків
4.Гордістю яхт-клубу єдитяча вітрильна секція, в якій сотні юнаків і дітей безкоштовно займаються спортом і захищені від впливу вулиці.
5.Яхт-клубзапочаткував низку крейсерських перегонів, нових за маршрутом і тривалістю змагань:
«Кубок Великого Дніпра» за маршрутом Київ– Одеса;
«За чистий Дніпро і Чорне море» за маршрутом Київ – Севастополь;
«Майські вітрила» по Канівському водосховищу та інші.
6. Вітрильники крейсерського яхт-клубу булипершими яхтами, які вийшли за кордон (1969), а члени яхт-клубу складали екіпаж першої радянської максіяхти у найпрестижніших навколосвітніх перегонах «Увіт Бред» (1989-1990).
7.Екіпаж вітрильника«Гетьман Сагайдачний» – першої української яхти у перегонах «Увіт Бред) – складали члени Київського крейсерського яхт-клубу. Вони ж були і будівниками вітрильника
8.ПодружжяВалерія та НаталіїПетущаків на яхті «Лелітка» вдвох пронесло прапор України навколо світу (1993 -1995).
9. Яхт-клуб злійснивна шхуні «Батьківщина» тривалу благодійну експедицію «Хай світ пізнає Україну» з метою розповсюдження інформації про Україну. Вітрильник пройшовунікальним маршрутом, розповідаючи про нову, але древню самостійну державу – Україну на фестивалях і спеціальних візитах:
-по Великих Американських озерах з подоланням Ніагарського водоспаду;
- через 30 шлюзів знаменитого Ері–каналу від Атлантики до озера Онтаріо;
- яхта спустилася по Міссісіпі від Чикаго до Мексиканської затоки;
- «Батьківщина» пройшла по Карібському морю від Флоріди до Венесуели з заходом на Кубу, Ямайку, Каманові острови, острови Аруба і Курасао;
- яхта піднялася від Панамського каналу до Сіетла і назад до Лос-Анджелеса;
- шхуна побувала на Гавайях, островах Кука, на острові Різдва;
- яхта завітала до портів Північного і Південного островів Нової Зеландії, пройшовши навколо Північного острова, і залишила країну через протоку Кука
- вітрильник прийшов до Сіднея в Австралії.
10.Яхта «Гонта»досяглаЗахідної Австраліїі в складі двох членів клубу повернулась додому, до Києва.
11. Крейсерський яхт-клуб пишаєтьсячисленними яхтами аматорської побудови, які стали підставою для організаціїтут науково-технічних конференцій з яхтобудівництва.
12. Київськийкрейсерський яхт-клуб відомий світові своїм досвідому армоцементному яхтобудуванні. Тут розроблені Правила класифікації і побудови корпусів крейсерських яхт з армоцементу Ця розробка цілком увійшла до «Правил классификации и постройки малых судов» Регістру судноплавства України (2004).
